ЧАС , ЯК ВІЧНІСТЬ…

І  знову  день  уже  пройшов,
Пробіг,  майнув,  ніби  година.
Хіба  я  істину  знайшов?..
А  день  промчався,  як  хвилина.

Як  швидко  мчить  крізь  нас  життя
І  залишає  тільки  шрами.
Назад  не  має  вороття,
Лише  зупинка  біля  брами...

Де  цвинтар  розкрива    домівки,
Давно  чекаючи  на  нас...
Під  тихим  шурхотом  бруківки
Шмигне  у  браму  черствий  час...

P.S.
Як  легко  ми  здаєм  свої  години
На  поталу  примхам  всім  своїм.
І  тільки  лиш  одної  днини  -
Прозріння...  Ми  перед  прірвою  стоїм!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133121
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.06.2009
автор: Д З В О Н А Р