На вустах вже застиг поцілунок -
Той солодкий, п'янкий та гарячий...
Той щоденний, жаданий дарунок -
Що колись дарував нетерпляче.
Ти пішов...залишивши минуле
Те життя, що назвав "утопічним"
Дивно...Біль і образи забула...
І любитиму я тебе вічно.
Час іде, і минають години
Що робити, як жити мені?
Я рахую секунди, хвилини
Я чекаю і ночі і дні...
Як я голос твій мрію почути
І як серце б'ється твоє...
Цілувати, кохати й забути,-
Що на світі крім нас хтось ще є.
Я так хочу, щоб ти повернувся,
До грудей мене пригорнув...
Подивився у очі й всміхнувся
Що кохаєш нарешті збагнув...
Та набридло це вічне чекання -
Не витримує серце моє.
Я вмираю за справжнє кохання...
А тебе все нема, - де ти є???
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133069
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.06.2009
автор: Данна Есеннік