Нема Богів, нема пророків.
Нема думок, нема емоцій.
Забута Богом ця Земля,
На ній живемо ти і я.
На ній діла наші згниють,
Ось, бачиш? Нові люди йдуть,
Вони сюди нам Рай несуть.
І ми колись були наївні –
Ми вірили у те що рівні,
А нині вірять в Рай і Бога,
А завтра бачу атеїсти всі.
Куди іти?
І що нести?
У що повірить?
Ким нам стать?
На це Богам повір …
Їх інші речі вже турбують: -
Політика – людей ґвалтують,
Релігія – обдурюють всих.
Їм (народу) очі нагло закривають,
Вони щасливії – сюрприз чекають.
Не знають діти –
Сюрпризи різнії бувають…
Нічого. Ще пізнають…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132873
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.06.2009
автор: Chudya