Я на небо дивлюсь і на серце своє
Я питаю в себе, не питаю в тебе
І колись я бувала такою ,як ніч
Я з собою розмовляла віч-на-віч
Я на небо дивлюсь і рахую зірки
Я не бачу нічого, чого бачиш ти
В мене кров замирає, як вічна печаль
Але все відбулося, нічого не жаль...
Тільки тісно за стінами, бачиш чи ні
Я сказилась вже мабуть в безглуздій війні
В мене очі палають, як сорок зірок
Та не зрушити з місця, не зробиш і крок
Я на клавіші тисну, та сили нема
Не летить більше звук, всі старання дарма
Я не буду так жити,не буду,пробач...
Я втомилась,втомилась,від всіх цих невдач...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132831
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.06.2009
автор: Kso-kso