Ох, інтересує мене страшно так,
Як життя іде на творчій ниві...
Чи цвіте в нас скритий плагіат,
Чи всі пегаси стали сиві?..
Так, вчора, рідний сват чи брат
Узяв й присвоїв твою працю.
Й каже - "Який це плагіат,
Слова з небес... упали в мою тацю.
Тепер несу я цінний цей "піднос",
Наповнений чарівними словами
І хай пробачить мені Бог, чи босс,-
Це ж я приніс все власними руками.
А де ж в вас документ, що ті слова,
У вас украли нишком серед ночі.
Бач мова в нас єдина,.. не нова..."
Й в долівку втупить мутні очі...
То де наш "Вічно Старий Плагіат?"
Цікава ця проблема і понині...
Проблему цю рішав іще Пілат,
А потім довго мив він руки "сині"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132697
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.06.2009
автор: Д З В О Н А Р