осінь це як розлити інфрачервоне вино
кожен ліхтар у спину диха мов теплий звір
я говорю крізь сито скинь своє кімоно
небо ковтає слину шмаття озонових дір
наш безкоштовний кисень сни на кістках-гілках
посмішка сутенера в плазмовий телеекран
щось наді мною висить наче над світом птах
осінь голюсь під "зеро" падаю мов кора
в наші нічні жахіття тихо сповза сльота
кліпати в очі коліям вірити в порножурнали
осінь це як розбити голову об міста
ті де себе ніколи ми в дзеркалі не впізнали б
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132517
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.06.2009
автор: b7