На вітер кинуті слова,
розбились об граніт.
Душа страждає, знемага,
підкошена за мить.
Уламки слів твоїх гірких
зависли в тишині,
а потім впали, наче сніг,
на голову мені.
Хитнувся світ перед очима,
і плаче зранена душа...
Яка проклята ця хвилина,
які страшні слова зі зла !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131971
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.05.2009
автор: Н-А-Д-І-Я