Минає час… навіщо він минає?
З тобою ми не разом вже давно…
В сугробах снігу вітер завиває,
Мороз щоранку розмальовує вікно.
… Я ж прокидаюсь з думкою про тебе,
Про наше літо, сповнене надій,
Хоч знаю, що забути все це треба,
Бо ти тепер уже давно не мій.
І я сумую…Важко все забути,
І спогади про тебе викинути геть.
Як важко голосу твого не чути,
І сльози стримувать ледь-ледь…
Не підійти, не обійняти,
Не глянуть в очі, як колись,
Довіку спокою не знати,
Та ти від мене вже втомивсь.
… Минає час… Та ні, вже не минає,
Для мене він навіки зупинивсь,
Зі мною поруч вже тебе не має,
І вже не буде, як було колись…
4.12.2004 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131839
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.05.2009
автор: Аліка