Полум’я біле-біле, але занадто темряви кругом.
Ми в ній сховатися не сміли, бо ми відмічені тавром.
Про Аіда царство мріє і чорним він заповнить небо.
Істома…тіло оніміє. Вже життя йому не треба.
Вода перетвориться в кригу, він посміється, дивлячись на крест.
Та горяща з неба злива спалахне. Настане вмить кінець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131791
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.05.2009
автор: StaticPulse