Гарячий літній день.
Спека проймає до глибини душі.
Ти не згадаєш про мене і півсловом.
Так Ти нагадуєш мені про те, ким я є насправді.
Я ніколи не забудуся в Тобі,
Як у прохолодних водах.
Не гулятиму по берегах твоєї ніжності,
Не мені світитимуть зорі Твоїх очей.
Так Ти нагадуєш мені про те, ким я є насправді.
Я повторюю крізь роки, що зможу жити без Тебе.
Що переможу себе і не зламаюсь.
Але кожна металева нотка в Твоєму голосі
Повертає мене до реальності.
Так Ти нагадуєш мені про те, ким я є насправді.
Все тече, все – вода.
І я знаю, що Ти лише вода...
Та серед спеки і ковтка зробити не можу,
І приречена вмирати від спраги.
Так Ти нагадуєш мені про те, ким я є насправді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131711
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.05.2009
автор: Mariana