У зеленому лісочку,
Під деревом, в холодочку,
Там сидить руденька Лиска
На дуба дивиться зблизька.
Серед гілля бачить пташку,
Що гніздо будує тяжко.
Лиска ж дума схитрувати
Пташки м"ясом смакувати.
"Але як?" - вона гадає,
Зажурилась і не знає...
Ось надумала Лисичка:
"Раз така я невеличка,
Можу враз туди забратись
І до пташечки дістатись.
Тож тоді незаперечно
М"ясом зласую безпечно."
І Лисичка розігналась,
Враз у дерево впилялась...
Підстрибнула на два метра...
Геп об землю - тріщать ребра.
Лиску пташечка узріла,
Пурхнула і полетіла.
Зажурилася Лисичка
Без обіду вже сестричка.
Тепер буде голодати
І на долю нарікати.
Тож берись за ту роботу,
Коли є не лиш охота.
Треба мати і уміння,
Впевненість в собі, терпіння.
І тоді твоя турбота
Буде так, а не робота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131347
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.05.2009
автор: Таточка