Південь України. Не пригадую такого міста,
Де б світило Сонце і під ним не було тісно.
Де ніхто не обернеться, якщо ти не свиснув.
Де так гарно взимку на лід висипають тирсу...
Так, це ВознеCity, це культурна столиця Європи!
Влітку тільки тут побачиш найкоротші топи,
Тут збираються зірки і року, і хіп-хопу,
Кожен з нас це знає, бо на фести не раз топав.
Ти ще не второпав? Я кажу про землю рідну!
Як так сталось, що лише один раз на рік видно
Всі її принади, навіть в надлишку. А линдав
Кожен другий "в дюпель" на День міста. Як огидно!
"Я в цьому не винний!" - спершу так подумав кожен,
В кого залишились мізки, і він думати ще може, -
"Чарка - це не гріх, лиш червонію, наче рожа.
Що робив - не пам'ятаю. Зігрішив? О Боже!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131246
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.05.2009
автор: Chuma.voz