17-й річниці собачого життя
присвячується
Намозоливши всі пальці
Натисканням кнопок вряд,
У суботу рано-вранці
Думав думу депутат,
Розвалившись на дивані:
- Хоч і соромно мені,
Я канікули різдвяні
Проведу на чужині!
Поруч з Банковою тихо,
Звісно, втративши кураж
(Криза в грудні – справжнє лихо),
Мерзнув інший персонаж.
- Не зважайте, Любі Друзі,
Хоч і холодно мені, -
Думав під парканом Тузік,
Сумно сидячи в лайні.
Невдоволення ознаки
Виникали в голові
У голодного собаки,
Що конає на траві:
- Та невже ми безпорадні,
І немає вороття
При такій брехливій владі
Із собачого життя?
Пес і влада – дивні речі,
Зовсім різна їхня суть.
Порівняння недоречне,
Навіть думати забудь.
Звів він очі в бік Кабміну –
Не дістатися туди…
«Ще не вмерла Україна!»
…І заплющив назавжди.
01.12.2008
http://masterslova.at.ua/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131002
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.05.2009
автор: МС