Цей вірш присвячується усім моїм шкільним друзям,які вірно були поряд зі мною усі 10 років навчання і присвячується дню,який настане через тиждень і розлучить нас на довгі роки..:(
В цей день востаннє пролунає він для тебе
Прощальний дзвоник сповістить кінець
Здається,ніби плаче з нами небо
І ніби чує силу цих сердець
Останні спогади,старі і добрі жарти
Дитячі твори писали юнаки
Освідчення в коханні кожній парті
Писали щиро ми,писали у віки
Дружили старанно,завжди допомагали ми
Товаришам ховати бід сліди
Але нажаль та на біду проґавили
Коли пройшли чудові ці роки
Бувай мій клас,бувай і рідна школо
Бувай той час де не було біди
Я йду,та я клянусь ніколи
Я не забуду жодної з доріг сюди..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130927
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.05.2009
автор: Інга Марс