у тихому шепоті пристрасті й ласки,
я мовчки іду, пропускаючи леді.
вертаюсь назад, і знамена поразки
сміються і сяють зірками на небі.
не хочу, не хочу! немовби дитина,
кричу і в сльозах своїх бачу рятунок.
я йду уперед, підставляючи спину.
обійми. кохання. її поцілунок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130459
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.05.2009
автор: Натка