Так гірко,хочеться кричати
Та ось не можу,а чому?
Багато так хотілося сказати,
Але у більшості мовчу
Невже все те,що жалюгідне,
Спотворене давно вже мною
Крокує поряд біля мене,
Та не дає мені покою
Чому всі сни - одні страхіття
І темна навіть та душа,
А може я - це лише сміття?,
Яке не гідне для життя
Не здатен опір я чинити
Думкам,що викликають страх
Забув я що таке любити,
Це не життя а просто жах
Чому я бачу лише зло,
У всьому,навіть у мені
Чинити хочу я добро,
Та вже не вірю я собі
Кому ж повірити,скажіть,
Як навкруги одна брехня
Куди поділася та мить,
Всі щирі,чисті почуття
До кого шлях той приведе,
Який обрав не тільки я
На що чекає те живе,
Яке сповзає в небуття
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129792
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.05.2009
автор: petlya