Ходімо у воду холодну,
На піт (і не тільки) голодну
Омити безформені лиця,
Віддерти цей запах кориці.
Щось в'їлось таке хворобливе.
А зверху – розбита полива.
Можливість одна на мільйони.
За декілька років – каньйони.
За декілька – морок пустелі,
Брудні і порожні борделі,
Холодна (й не тільки) скінчиться.
Бо врешті – останні криниці.
8.01.06
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=12979
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.03.2006
автор: Vilna