Не варто удавати, що байдужий,
Як хуртовина оминає місто.
Сліпе кохання у її холодність
Зриває голову геть-чисто.
А час розгадувань можливо й зараз,
Коли не ладна й вимовити слова.
Я розумію повністю, що – буде.
Наразі – передмова.
Образі місце ще не поступилось.
Але ж чиясь фантазія не в клітці.
Хотів про тебе, а не хуртовину.
Трамвай застиг на Вітці.
11.02.06
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=12972
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.03.2006
автор: Vilna