В моїй душі амур вселився,
Та розметав все довкруги.
І веселився він і злився,
Але тягнувся до мети.
Кидався в ливні та в морози,
У спеку б він пройшов степи.
Аж навіть утирав і сльози,
Коли переді мною стала ти.
І насолоди птах забився,
Пронизуючи крилом груди.
А я у хвіст йому вчепся,
Щоб не пустити, а нікуди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128269
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.04.2009
автор: LEXO