Субстанція час – це суцільна загадка,
Як треба – бракує, не треба – на смарку.
Він вирішить сам і не дасть тобі слова.
Захочеш змінити, а все вже, готово.
Моменти, секунди, а часом і днини –
Малюють безжально життя нам картини.
Продати не можна, купити – тим більше.
Спитаю у себе – то він нам навіщо?
А час то, нахаба!Керує життями!
І тільки один він і владний над нами.
Сидить на припічку із долею разом,
Й рубають нас знову і знову, зарази..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128215
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.04.2009
автор: Гільйотина