*

Я  крила  свої  в  схроні  залишив.
Навчусь  якось  без  них  тепер  літати.
А  світ  нікчемний,  що  на  нас  забив
Не  стану  більше  словом  спопеляти.

Безмежну  й  чисту  волю  я  злюбив,
Таку  просту    й  водночас  так  жадану.
У  серці  ще  одну  печать  відкрив,
Щоб  стало  чисте  від  їдучого  обману.  

Знайшов  фортецю  скам’янілих  снів
Та  визволив  весну  в  нічне  роздолля.
Хай  пустить  пагони  правдивих  слів
І  вкриє  цвітом  пустоту  сирого  поля.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127582
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.04.2009
автор: Digital Angel