Медаль донора вручали на зборах Данилу
Представники профспілок і від медицини
Все було так урочисто і доволі просто
Поки слово не дали голові колгоспу
Завжди правду в очі пік, як була причина
Не минула чаша ця й нашого Данила
« Не робіть його героєм, кожен день горілку п’є
І в лікарні розберіться, яку кров він вам здає
П’яницями поставали, кому кров його влили
Усі п’ють тепер безбожно, хоч раніш і не пили
А прогулів скільки має – і всі без причини
Як терплять цього п’яницю діти і дружина
Розбив трактор нанівець під час посівної
Майже місяць на ремонті в такий час простояв
Нехай скажуть усі люди, що присутні в залі
Випив крові він у мене вже на три медалі»
Від сорому став червоний, наче рак, Данило
Не змінився колір носа, а лишився синім
Клявся, бідний, і божився, бив себе у груди
І дав слово всім присутнім, що пити не буде
Після цього виховання не впізнать Данила
Він горілки вже не п’є й не п’є навіть пива
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127571
Рубрика: Гумореска
дата надходження 24.04.2009
автор: Віктор Кущина