під повільні ритми музики
відривають руки ґудзики,
відкидають їх у сторони:
хай збиратимуть їх в́орони.
смак кориці і морозива
ти приймаєш тільки дозами.
відпускаєш душу дівчини,
і приносиш їй освідчення!
не кохаєш, та триматимеш.
твоє скло давно не матове.
видно все, що ніби сховане,
наче в книжці ілюстрованій.
без душевного споріднення
ви не будете вже рідними.
хочеш щастя передбачити -
мрієш разом з нею. начебто.
утіка на волю дівчина
(досконало небо вивчити).
подивись услід їй з ніжністю,
і розтане біль засніжений.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127188
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.04.2009
автор: Натка