Коли форма життя - лиш бродячі нічні патрулі,
коли місто моє крізь туман - бездоганна амеба,
закриваю солоних очей абсолютні нулі...
Тут епіграф "I miss you" /в перекладі "скучив без тебе"/
Намотати б на палець пів-світу - й до крихти тобі...
і забігти на каву, гірку, наче перше причастя,
І пропити до дірки весну, і ридати "на біс"
про дозований дощ, і про хліб, наче біль, наче щастя.
Ну, а може, ти - той абонент, що так довго мовчить,
що так довго про все, що сховалось в кишені від літер...
про абсурд без театру, про тиху сльозу на плечі,
і про зграйку лялькових планет на маленьких орбітах.
Може, зрештою, ти - лиш сумна наркотична печаль,
що із вправністю змія обгорне долоні, коліна...
...а боги понад прірвою в житі ганяють м"яча,
а поля проростають тернами...мабуть, сивозміна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126582
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.04.2009
автор: b7