Капсули смерті

Не  прагне  бачити  аварій
На  перехрестях  долі  світлофор!
Лиш  одна    необачність  й  живого  люду  стрій
Залишає  кривавий  колор.

Мчать  бездумно  спати  в  домовинах,
Шукати,    розбитими  склянками  
Спокій  в  покинутих  родинах,
Стертий,  безсонний,  сльозами.

Летять  ці    капсули  смерті,
Либонь,  в  останню  путь.
Застороги  всі  наївно    стерті
«  Світ  за  очі»  женуть.

З  стрімкокрилим    вітром    зливаються,
Напевно,  пече  кудись  поспішати.
З  бісеням    необачно  граються.
Йому  ж  до  вподоби  ними  жонглювати.

Даремно  перламутр  бензинових  калюж    розлили!!!
Тепер  душею    горять.
 І  знову  при  дорозі  нові  могили,
І,  звісно,  бездахі  сліпці  до  них  мчать.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125817
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.04.2009
автор: Ромашка27