Ти кохав ту сусідську дівчину
Все життя, від очей – до сьогодні.
А тепер ти зостався вбивцею,
Мертве серце в руках холодних.
Ти сказав собі: «Досить з мене.
Я страждав, та кінець стражданням.
Я зрікаюсь всього! О, небо!
Я зрікаюсь свого кохання!»
Ти здійняв до гори долоні,
Закричав і заплющив очі.
Відпустив себе сам з полону,
І забув про безсонні ночі.
Але ти не збагнув єдиного:
Не кохав ти сусідську дівчину.
Лиш вклонявся їй, наче ідолу,
Невідомому та незвичному.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125677
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.04.2009
автор: Натка