Ні дні ні ночі
Ні години ні хвилини
Не скажуть як сумую за тобою я
Годинник тікає перебирає час
З секунди на секунду
А я все думаю про тебе
О! Як хотів би я обійнять тебе, моя любов,
Яку я так давно забуть хотів.
Але чомусь не зміг.
А почуття все ллються через край…,
До поки це триватиме?
Чи поки не признаюсь, чи поки не помру.
Кохання як воно дурманить.
Я так хотів тебе поцілувати.
Я так хотів але чому не зміг?
Чого боявся я?
Лишався крок до щастя, а я відкинувся. Утік
Пробач мені моє кохання
Пробач за все, що наробив тобі.
То не від зла, а з ревнощів.
Зітхання! В думках своїх лишилась мить.
Про тебе знову мрію.
Тобою знов хворію.
Але в житті я знову сам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125468
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.04.2009
автор: Іван Черкаський