Сьогодні настав новий ранок.
А небо зосталось вгорі,
Не впало, не вимило рани
Розпеченої землі.
Сьогодні виносили мрію
Ногами вперед, як мерця.
Сліпими дірками будинок
Дивився: чи ця, чи не ця?
Сьогодні я вже не сміюся,
Лише розтягаю скажено
Сухі білі губи. Молюся.
Хоча при народі не чемно.
І знову вдягаю маску
Сьогодні я зникну з мапи.
І трусяться руки в пропасниці
Немов у старої шкапи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=124926
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.04.2009
автор: Мстислава