Розчиняється осінь в ранковій імлі,
І щезають за обрієм купчасті хмари.
Мимоволі в повітрі ознаки зими
Все літають полями, лісами...
Я завішу фіранками риб'ячі очі,
А у вуха запхаю півжмені смоли.
Її кроки застигли у мареві ночі,
МалинОвий світанок належить мені!
Осінь гола та зблякла, її врода змарніла,
Та я можу кохати її і таку.
Залишися зі мною, поламай свої крила!
Ми зустрілися в грудні. У літаку.
Що летить на Схід.
́́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=124881
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.04.2009
автор: Мстислава