Можливо, проза життя...

Переслідувати  поглядом.
Поглядом  вірного  собаки.
Поглядом  відданим  і  люблячим.
Чекаючим  поглядом.
Благаючим  поглядом.

Спочатку  цей  погляд  забавляє.
Тішить  і  бентежить.
Додає  сил  і  натхнення.
А  потім…
   набридає.

І  хочеться  відпочити  
 від  нестерпного  
постійного  погляду  
розуміючих
карих  очей.
Хочеться  сховатися,  
відштовхнути.
Назавжди.
Тільки  совість  
не  дозволяє.

І  погляд,  мов  прокляття,  
Переслідує  із  дня  у  день.
І  навіть  уночі  не  дає  спокою.
І  так  уже  півроку…


Страшно…  Правда,  страшно?
А  якщо  ти  –  цей  люблячий,  відданий,  вірний  собака?  
Якщо  тобі  Бог  дав  ці  кляті  карі  очі?  
Якщо  Він  наділив  тебе  цим  надокучливим  поглядом?  
Якщо  ти  справді  любиш,  чекаєш  і  благаєш,  щоб  не  відштовхнули?
«Собака?  Я  не  собака,  –  обуришся  ти.  –  Я  маю  душу!»
А  чи  в  змозі  ти  заперечити  тій  людині?
Якщо  ти  заради  неї  винищив  у  собі  залишки  егоїзму,  честолюбства  і  навіть  власної  гідності?
Чи  не  забракне  тобі  сил  захиститися?  
«Навіщо  цей  захист?»  -  подумаєш  ти.  Зайве  обурення  призведе  до  сварки,  а  тоді  до  погіршення  стосунків,  а  може,  й  до  остаточного  розриву.  
І  як  тоді  ти  зможеш  жити?
Як  жити  без  любові,  вірності  і  відданості?
Не  зможеш.
Ти  просто  помреш,  зачахнеш,  як  нікому  не  потрібний  собака.
Ти  –  повна  самовіддача,  і  потрібно  лише,  щоб  ця  людина  була  поруч.
Зараз  не  важливо,  що  вона  про  тебе  думає,  любить  чи  ненавидить.  
Це  зовсім  неважливо.  
Її  любов  лише  у  твоїх  мріях.  
Але  кому  яке  діло  до  мрій  собаки?  
І  тобі  лишається  лише  чекати  і  вірити.  
Ти  зможеш  проковтнути  біль  образи,  біль  розчарування.
Звичайно,  зможеш!
Ти  все  одно  будеш  поруч.
Усе  своє  життя.
То  чим  ти  кращий  від  собаки?
22.08.2008

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=124795
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.04.2009
автор: К@труся