Несамовито
Хочу влити
В твоє
Мовчання
Я свій крик.
Скажений цей,
Безглуздий рік –
Мого приниження
І болю –
Тобі віддати!
Візьми з собою
Усі мої
пекучі дні.
Мені залиш
на дні
Лиш осад,
Лише спогад,
Про дні,
Що серце зводять
До вищої розплати.
Про миті,
У яких
Хотілося вмирати.
Залиш мені
Мою свободу,
Мою – невизначену –
вроду,
І горду
Мою самотність,
Що дні
подальші
Зводить
В одне бажання –
Спокою.
І тиші...
Залиш мені...
Залиш мене!
Залиш лиш.
27.07.2002
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=124585
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.04.2009
автор: Hosteeva