Чому вітер мене зупинив?
Його величність...Вітер.
Шалений і лагідний.
Дикий і легкий.
Такий, як я.
А зупиняє, бо...сам гуляє.
Мені не можна...
я – кохаю...
Чому сонце так пече
і спалює до тла
усе навколо?
А мені не дозволяє?
Сонце сідає, а я не можу,
бо...кохаю.
Чому зорі такі мовчазні?
А мені мовчати
забороняють...
Зорі згасають, а я не можу,
бо...кохаю.
Чому річка ніколи не
зупиняється?
А мене спиняє...
Вона – тікає,
а мені не можна,
бо я – кохаю...
Лише ти мені все дозволяєш,
коли я з тобою поруч.
Гуляти ... з тобою,
горіти ... з тобою,
згасати з тобою,
тікати ... з тобою.
Удвох...З тобою...
мені можна.
Ти дозволяєш, бо сам ...
кохаєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=124330
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.04.2009
автор: К@труся