Сьогодні наснились мені благаючі очі твої,
і трави пахучі, тієї дивовижної ночі.
Ну що я можу зробити тепер????
Той вітер байдужий бажання всі стер.
І свідками були чотири елементи Землі,
краху почуття, на якому тримається грішна Земля.
Ти просто людина - простили вони,
і я вже простила, то й ти відпусти.
Найбільше боюсь я думки про те,
яка особистість в тобі живе.
Зробив ти звіра із себе, повір.
А в неї дитинка гуляти вже хоже на двір.
Було в тебе два шляхи життя,
ти мав обрати той, де я.
Та лишитись з купою друзів на самоті,
напевно, давно вже судилось тобі.
І квіти пахучі ти носиш мені,
та промайнули очікувані дні.
Тобою вбита вона назавжди,
не повернеться, як не крути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123643
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.03.2009
автор: Mary