Чекаю довго вісточки від тебе,
А ти усе не пишеш,
Не знаю чи ще любиш м́ене
І не чекаю, що повіриш
У чисту правду,
Що завжди кажу,
У теплі почуття,
Що серце зігрівають,
У тяжкі перепотії мого життя,
У кохання всього твого буття......
Ти мусиш зрозуміти
Чого насправді хочеш,
Бо не ходить ж тобі усе життя
Як неотесане дитя,
Бо серце наше є живе
І для кохання лиш існує,
І хто про це на хвильку забуває
Любові вже ніколи не пізнає......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123266
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.03.2009
автор: fardor