Ти мене зовсім не знаєш.
Мимо проходиш, мовчиш.
Можливо ти не помічаєш,
Як мимо пройти спішиш.
Я не стою на твоїй дорозі.
Давно вже з неї зійшла.
За вікном ще й досі морози,
В тобі весни я не знайшла.
Я тебе зовсім не знаю.
Кому й для чого ти відкрився?
Я твоя очі пам’ятаю,
Коли ти говорив: влюбився...
Це не можливо, це не так,
Розум переконував мене.
Це не якийсь таємний знак,
Це дуже скоро, це мине.
Я не знаю тебе....і не треба.
Ми тільки мить у вічності.
Я вдячна тобі і напевно небу,
Воно винне у цій неминучості.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122333
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.03.2009
автор: Айстра