Шершаві, спраглі, дикі –
Вуста – немовби скрики.
Вуста, мов сум, завмерли…
Вуста, мов біль, пошерхлі.
Шепочуть злу молитву
І прагнуть попалити
І м’якість, і відвертість…
Ідуть у наступ вперто!
Торують шлях розлуки,
Вливають трунок муки,
Зшивають слово болем,
Ведуть у сон з собою…
У сон – німе чекання,
У сон – дзвінке прощання,
У дивний сон печалі,
Вуста – сухі коралі…
25.05.2002
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122317
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.03.2009
автор: Hosteeva