Та не були ви ще людиной,
Не звались ви її ім'ям,
Коли цей світ в хаоci дикім
Народжував собі життя.
Воно десь в морі зародилось,
Непрошене в цей світ прийшло,
Як розбурлілось, розпалилось,
Воно по всюди де змогло –
Проникнути і просочитись,
Лишити скрізь свій видний слід.
Всьому основою лягло
З нічого...
І духовний світ…
Ти далі візьмешся за зброю
І будеш труднощі долать,
Шукатимеш своєї долі,
І чудо Богом називать.
Ти будеш битись знов і знову,
Утопію собі зведеш,
І церкву назовеш святою,
І грішниками всіх зовеш.
Кажуть життя є переходом
Якогось іншого буття?
Чому не бачив я ніколи,
Щоб повертались з відтілля?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122274
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.03.2009
автор: Еней