Здається говорив їм отак:
Слухайте, панове, у мене є дівчина.
Класна донецька дівчина.
У неї навіть є свідомість. Навіть так.
І ще вона здатна, якщо схоче.
Або (навіть) – більше.
Любить зиму, особливо зі снігом.
Подумав власне тоді: вони ж можуть спитати,
а хто не любить зиму, особливо зі снігом?
Не повіриш, аргументів не було.
(та й вони все одно не спитали)
Повірили на слово,
що ти класна донецька дівчина.
І любиш зиму, особливо зі снігом.
Дядьки нічого так. Лишень – їм не стачило духу,
аби сказати, що їм отаку б
класну донецьку дівчину,
що любить зиму (особливо зі снігом).
Та Донецьк і Тернопіль – різні речі.
(Навіть) із присмаком різні.
Тому нічого не вийшло із запрошенням
( на черговий похорон).
28.01.06
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=12183
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.03.2006
автор: Vilna