це пісня=)..
Я відімкну телефон,
закрию вікна і двері.
Я знову бачу тебе -
ти знову поруч стоїш.
Твої солонії сльози,
мрії й надії..
я більше не чую...
Я помираю з нудьги,
коли мене хтось лікує.
Ти знову вразиш мене
своїм палким негативом.
Ти покричиш,але раптом
станеться диво.
Ти знов почнеш щось казати,
потім брехати,
і поцілуєш...
Я помираю з нудьги,
коли мене ти лікуєш.
Твій погляд сверлить мене,
але я знов посміхнуся.
Бо я люблю твої очі,
навіть - такі.
Твої солонії сльози,
мрії й надії..
я все це чую..
Я помираю з нудьги,
коли мене хтось лікує..=)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121716
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.03.2009
автор: Гільйотина