Якщо я помру зранку-опівночі,
То не ставте наді мною хреста…
Зникаючи, тихо в домовині прокинуся,
А на грудях тяжітиме пустота.
Якщо я воскресну якось зрання,
То все життя буду нещаслива.
Банально-прожите буття-небуття
Впивається в серце, як могила.
Якщо я зникну, опісля десь воскресну,
Тоді не плачте….Нащо ваші сльози?
Померти хочу серед ночі, як засну
І щоб надворі пахло прокуреним морозом.
Кінець… Померла, зникла, обтяжіла…
Закінчую… Кінчаю… Мовчки йду…
Усе життя невпевнена й несамовита
Я продаюсь пекельному вогню…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121711
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.03.2009
автор: Таська Мурмуляд