Обпекло душу слово "не люблю",
зловила дивну посмішку твою,
і опустіла,
поспішила зникнути з твого життя.
Тепер вже не твоя.
Забудь, залиш мене саму,
ти не впустив весну,
я повернусь і просто піду,
нічого не візьму, все віддаю,
тільки спогади в очах
і поцілунки на губах.
Не мало, не багато,
закінчилось наше свято.
Я обіцяла не ламати,
ту пісню не співати,
не плакати, не обіймати,
і навіть не кричати.
Просто обернутись і піти.
Проклясти всі світи,
це ж треба тоже вміти.
Я плакати не буду,
не надійся, тебе забуду,
ти не смійся, ти ж не всюди,
є в світі люди,
є кращі ніж ти.
Дай мені тихо піти.
І мовчи, нічого не кажи.
Ти вже сказав,
хоч не брехав.
Це добре, правда - ліки...
Від кохання ліки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121405
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.03.2009
автор: Айстра