Провідаєш мене у снах,
Розлитих, наче мед гречаний,
Коли, зів’ялена, ночами,
Лежатиму, неначе прах,
Коли крізь тиху безтілесність
І невагомість покривал
Почую, ніби ти позвав –
І несподівано воскресну.
І сонце бризне в очі оцтом,
І гримне ранок на трубі.
А я носитиму в собі,
Як нерозгадане пророцтво,
Отой напівзабутий сон,
Передчуття, солодку муку,
Примарні образи та звуки
І дотики твоїх долонь.
Та не згадає ані слова
Ні пам'ять, ні душа моя.
Мене провідаєш, а я…
Я знову буду не готова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121260
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.03.2009
автор: calipso