Розмовляти не варто зі мною.
А (тим паче) такою зимою.
Ще й оцього вечірнього ранку.
„Заварити пшоняну чи манку?”
Знов питаєш, чи будемо їсти.
Не обличчя, а соєве тісто.
(Я наїлася вже, дуже вдячна.)
„А іще є гречана і ячна!”
На мовчанні розмову скінчили.
Я ж просила: не треба текіли.
Не хотіла і сексу, й оргазму.
„Є молочна.” Пішли тілом спазми.
19.12.05
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11903
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.02.2006
автор: Vilna