Якось маленьке жабеня
Стрибало по дорозі,
Бо терпіти більш батьків
Було вже не в змозі.
То матуся научає,
Що і як робити?
Та ще й батько виховує
Як на світі жити.
Не схотіло жабенятко
Це усе терпіти
І пішло, помандрувало
По білому світі.
А на зустріч журавель
Гордий та пихатий:
“не ховайся, виходи -
Научу літати”.
Закохалось жабенятко,
Весело стрибало.
А журавель хап у дзьоб.
Так воно й пропало....
А мораль тут дуже проста,
Легко розгадаєш.
Якщо голова не жаби
У дзьоб не попадеш!
смт. Верховина
1997 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119024
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.03.2009
автор: ГАЛИНКА