Тебе ховали, як сарматськую царівну.
З серцями підданих лежала ти в труні.
Тобі співали панахиду дивну
В зажурі демони в похмурій далині.
Уся природа тихо помирала,
Топила горе палкими слізьми.
І тільки ті, кому ти довіряла,
Не знали хто лежить в твоїй труні.
-Кого ховають?- люди запитали.
-Ховають ту, що кип’ятила кров.
Ховають ту, кого ви убивали.
Ховають вашу щирую любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118794
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.03.2009
автор: Гільйотина