Ми є яскраві українці
Сини своїх батьків
І душа наша весить на нитьці
Забули ми своїїх дідів
Де то бачино у світі
Щоб не розуміли мов
Тії країни, що живеш простої миті
І із грудей моїх польється кров
Не розумію я тих патріотів,
Що по Українські невміють закричать
І не носили солом*яних чоботів
І просто так лягають спать
Мені жаль своєї України
Болить душа моя
Та до серця тихого зупини
Буде жить любов твоя
Любіть Україну, до скону любіть
Не жалійте ні сили ні часу
Живіть Україною, ненькой живіть
До скону любітте, до останнього часу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118647
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.02.2009
автор: Олександр