С В І Т

Я  страшенно  закохана  в  С  В  І  Т!
Я  люблю  його  тихі  простори,
В  безупинному  хаосі  літ
Ніжні  місячні  сни  вечорові.
         Золотаві  вершечки  дерев
         У  лякливім  сріблястім  тумані,
         Тихий  регіт  смішних  хризантем
         І  замучений  стукіт  трамваїв...
Я  люблю  голосну  тишину
І  світанням  запалений  вечір,
Чашку  чаю  з  лимоном  до  сну,
Дрімоту,  що  крадеться  за  плечі.
       Я  люблю  все,  чим  плачу  й  сміюсь,
       Все,  що  ранить  мене  і  лікує.
       І  бджолиний  пекучий  укус,
       І  твій  погляд,  що  ядом  цілує:)
Я  страшенно  з  а  к  о  х  а  н  а  в  світ,
І,  напевно,  не  навчена  жити,
Мабуть  з  часом  ЖИТТЯ  навчить  -  
НЕБЕЗПЕЧНО  так  сліпо  любити!!!
     Все  ж,  вливаюсь  в  буденний  екстаз
     І  впиваюсь  життєвим  потоком  -  
     С  В  І  Т  -  нерозгадана  книга  для  нас,
     Що  чекає  на  свого  ПРОРОКА!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117906
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.02.2009
автор: Либідь