Я страшенно закохана в С В І Т!
Я люблю його тихі простори,
В безупинному хаосі літ
Ніжні місячні сни вечорові.
Золотаві вершечки дерев
У лякливім сріблястім тумані,
Тихий регіт смішних хризантем
І замучений стукіт трамваїв...
Я люблю голосну тишину
І світанням запалений вечір,
Чашку чаю з лимоном до сну,
Дрімоту, що крадеться за плечі.
Я люблю все, чим плачу й сміюсь,
Все, що ранить мене і лікує.
І бджолиний пекучий укус,
І твій погляд, що ядом цілує:)
Я страшенно з а к о х а н а в світ,
І, напевно, не навчена жити,
Мабуть з часом ЖИТТЯ навчить -
НЕБЕЗПЕЧНО так сліпо любити!!!
Все ж, вливаюсь в буденний екстаз
І впиваюсь життєвим потоком -
С В І Т - нерозгадана книга для нас,
Що чекає на свого ПРОРОКА!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117906
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.02.2009
автор: Либідь