На старому вокзалі тебе проводжаю,
Ось твій потяг, тобі вже пора…
Я цілую тебе й відпускаю
І вже в котре зостанусь сумна.
Вслід нам медом захлипають липи,
Лиш вони так солодко плачуть.
До такого прощання не звикли,
Ми не вмієм як липи значить.
Можем сльози солоні лити,
Ще частіше гірко ридати,
Проте на відміну від липи,
Нас навчили як треба кохати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117385
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.02.2009
автор: Laura