(як же нудно на філософії, коли лекція читається, як присягання на вірність Батьківщині...)
________________________________________________
не останню роль в цьому відіграла польська преса.
красива листоноша, яка підпільно продавала зброю,
жила в зеленому провулку.
вставала щодня о пів на п'яту ранку.
снідала кавою з сиром.
готувала яєшню своєму маленькому братику.
брала пошарпану шкіряну сумку,сідала на велосипед і різала колесами повітря.
свіжі газети, які отримувала в видавництві на вулиці пшепшинського,
пахли дитячим теплом і капустою з діжки.
музика, яку слухала дорогою, мала щось спільне з косичками
маленьких школярок і шкірою боба марлі,
свободою в капілярах че і битим склом.
молоко, розлите чиїмись синами, піднімалось до неба
разом з росою.
надпитою чи недопитою, здебільшого, надбитою.
листоноша любила чорні значки ранкової преси,
пропахлі міцними напоями, якимим грілись сторожі видавництва,
і надіялись колись піти до магазину і побачити на прилавку
щастя.
купити за пів ціни, бо воно ж їм ПОТРІБНЕ.
і їй.
поштарці, яка розносить польську пресу і має братика
в якої щастя - ніч і дві хвилини: поки він спить,
і коли несміливо подає свіжу газету вибОрчу молодому пану
в блакитній сорочці, пані якого ще спить
на другому поверсі розкішного дому з мансардою.
він посміхається.
вона ніяковіє.
розносить решту преси
їде за місто, де має взяти нові примірники градуювання життя -
гвинтівки і жіночі револьвери,
якими польські жінки вбиватимуть своїх багатих чоловіків.
по дорозі заїжджає до склепу,
дивиться на прилавок,
і йде до дверей.
немає.
нині її збила вантажівка.
вперше маленький братик смажитиме собі яєшню сам.
польської преси торкатимуться чужі шершаві пальці.
вперше пані з другого поверха дому з мансардою
скаже своєму панові:
" якби в магазинах було щастя,
я б віддавала його за пів ціни..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115237
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.02.2009
автор: жорстока