ми ж зовсім юні, а думки - сивіють...
як зрозуміти, хто ми є за віком?
чи жінкою ми є, чи чоловіком?
чому дорослі нас не розуміють???
з-за парти щойно, а тхне перегаром...
депрес-й-агресія в єдиній чарці...
на шию зашморг намотали пальці...
один за всіх, нема нічого даром...
ми ж зовсім юні...поки не довчились,
а знаєм більше, ніж розкажуть в школі,
тому й залежні, бо читаєм долі,
думки, що наше слово спопелили...
ми ж зовсім діти, стоїмо на зламі...
лиш мить одна, а далі - просто тиша...
бо не говорим більше ми з Всевишнім...
а він покинув говорити з нами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115103
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.02.2009
автор: Ірина Храмченко